Драгобрат: екологічне лихо найвищого закарпатського курорту (ФОТО)
Ситуацією навколо довкілля й проблемами екології Карпат в Україні займаються чимало наукових та дослідницьких інституцій. Навіть більше: по обидва боки Карпат, зокрема, й за межами України, щорічно відбуваються десятки круглих столів, семінарів, конференцій за майже аналогічною темою: зберегти правікову екологію Карпат - легені Європи.
29 травня, 9:14
Однак, сотні статей у ЗМІ, десятки наукових праць та аналітичних досліджень зі стану екології Карпат й необхідності захисту лісів, джерел, полонин тощо, безліч масових заходів-зібрань поки що залишаються інформацією для роздумів...

Вищевказане відбувається швидше за все через діаметрально протилежні інтереси та завдання/прагнення у своєрідному п'ятикутнику: суб'єкт господарювання - населення Карпат - інфраструктура регіону - влада - екологія Карпат, де остання є лише об'єктом всієї парадигми та формується навіть не по залишковому принципу. Якщо головне прагнення першого - прибутки, других - працевлаштування, а завдання третьої складової - задовільнити перших і других, то владу більше всього цікавить: зайнятість населення й звіти про досягнення у галузі туризму.


Натомість сказати, що туризм у Карпатах, як і по всій Україні розвивається стихійно - нічого не сказати. Як і більшість процесів в Україні, туристична сфера відповідає на вимоги ринку, переслідуючи сьогоденну користь й рахуючи доходи від зусиль і вкладених коштів у власний готель, ресторан, садибу, транспорт, канатну дорогу, баню/сауну тощо… При цьому, відсутність та/чи недотримання регулятивно-нормативних актів у взаєминах:  влада - суб'єкт господарювання - екологія, частенько приводить до негативного впливу туристично-рекреаційних закладів на довкілля та природу, взагалі.



Курорт, до якого немає дороги

Класичним прикладом вищевказаного, а саме - надмірне, нічим не нерегламентоване й неконтрольоване збільшення навантаження на природні ресурси Закарпаття, може слугувати «гірськолижний курорт» Драгобрат, який знаходиться в Рахівському районі.

Саме тут, як ніде в краї - чітко видно, як тісно переплітаються антагоністичні інтереси вищенаведеного п'ятикутника. На Драгобраті зареєстровано біля 100 суб'єктів підприємницької діяльності, в яких працевлаштовані сотні людей - місцевих жителів. Однак найбільш проблемним питанням круглорічного функціонування «курорту», який може одноразово прийняти більше 2 000 (або 20 000 на рік!) відпочивальників залишається дорога довжиною всього лише 9 кілометрів (від автомагістралі обласного значення: Рахів - Ясіня). Вона фактично веде руслом річки й зворів та прокладена з усіма можливими порушеннями будування шляхопроводів, не кажучи вже про екологію.

Майже щорічні повені, які нищать полотно дороги та відсутність коштів для проведення капітального ремонту шляхопроводу «на Драгобрат» - тема не одного бунтівного зібрання власників туристичних суб'єктів. Місцева ж влада - «відігрується» на іншому: акти на земельні ділянки підприємцям - ніби й видали, але дозволи на будівництво: готелів, турбаз, ресторанів, барів, канатних витягів тощо, практично - не дають, методично караючи штрафами власників самобудів, які ростуть як гриби після дощу, нерідко «стіна в стіну». На підтвердження цьому - «шанхайський вид» Драгобрату, який постійно будується. Власники ж об'єктів на Драгобраті - «відігруються» на ігноруванні сплати туристичного збору, який, при рекреаційних можливостях «гірськолижного курорту» та, по суті захмарних цінах на послуги, які надаються відпочиваючим - є мізерним.  


З водою - біда, з вигрібними ямами – катастрофа, зі сміттям ще гірше



Як відомо, кожна будівля, повинна мати не тільки затверджену/погоджену проектно-кошторисну документацію, але й дотримуватися/відповідати технічним умовам, особливо, якщо у таких - будуть проживати люди. Тобто питання постачання електроенергії та води, відводу каналізації тощо є надзвичайно важливі. І якщо з першою позицією на «курорті» ще можна миритись, то з водою - біда, а з вигрібними ямами - катастрофа. Вода, яку самотужки та без зайвих формальностей (читай: дозволів) кілька кілометрів провели до осель, з викопаних ям й колодязів на самому сідлі по стежці до Близниць, «пропадала» обернено пропорційно до кількості споруджуваних готелів-монстрів, окремі з яких можуть прийняти до 220 осіб!



Тому сьогодні власники «курорту», нікого не питаючи, хаотично й самовільно почали масово бурити майже 100 метрові свердловини й качати воду для «своїх туристів». Однак, через дорожнечу «бурових робіт» (в залежності від глибини: від 5 000 до 10 000 доларів США!), свердловини замовляють «у складчину» з ближніми, по бізнесу сусідами. Таким же чином, «у складчину» утримують й давно переповнені вигрібні ями: і дешевше, й нечастим перевіряючим можна показувати одне й те ж, стверджуючи, що саме цей жах - твоя вигрібна яма, яка по проекту мали б бути у кожного суб'єкта господарювання.



Зі сміттям - ще гірше. Адже його не можна просто відвезти й висипати у річку, як це нерідко роблять з переповненою вигрібною ямою, наприклад, напередодні перевірок. Тому, сміття, яке неможливо спалити, бо не все горить - складають у поліетиленові міхи й розкидують по незавершених будівництвах та по лісних стежках навколо «курорту». Картина, звичайно - неприглядна, але: скільки того літа, кепкують місцеві підприємці, маючи на увазі, що сніг «сховає» будь-яке неподобство з довкіллям.





Окреме питання життєдіяльності «курорту», особливо у зимовий період - опалення понабудованого на Драгобраті, яке здійснюється, виключно, дровами які протягом всього літа заготовляють, нерідко у найближчому лісі, про що свідчить робота мотопил, практично - цілодобово. Таке поняття, як «заборона вирубки» лісу тут багатьма, просто - ігнорується.  

Вказівники, профінансовані чехами, знищили варвари



Сказати, що цивілізація «забула» про найвищий «гірськолижний курорт» України (1 100 -1 400, а витяг - до 1 700 метрів над рівнем моря!) - збрехати. Так, з 2008 року, за кошти влади Чеської Республіки та дякуючи Клубу чеських туристів, польських й місцевих активістів в Закарпатті були промарковані більше 1 300 кілометрів літніх, туристичних стежок. Практично, по всьому краю встановлено сотні вказівників, які дозволяють мандрівнику не тільки зорієнтуватись у горах, але й знаючи відстань та час ходи до того чи іншого об'єкту, розподілити власні сили. Незважаючи на зауваження з боку чиновників України, щодо невідповідності європейського знакування до українських стандартів, яка однак - нічого для цього не зробила, здійснене маркування суттєво допомагало не тільки підприємцям краю, але й службам: МНС та гірській службі рятувальників. Однак, недавно змонтовані вказівники, буквально  знищені невідомими варварами!

«Дісталася» до Драгобрату й мережа Інтернет, що є важливим елементом сучасних об'єктів тимчасового перебування відпочиваючих. Свідченням цього є значне павутиння, яке обплутало практично кожен стовп та навколишні ялинки, якими кабелі ведуть до цивілізації та не дають робити гарні світлини краєвидів Карпат. Однак, похизуватися якістю надаваних послуг, як й уникнути формалізму, якого забагато на «лижному курорті», двом провайдерам, які діють на Драгобраті, поки що не виходить, незважаючи на захмарні ціни Інтернет-послуг.


На самій вершині Стогу будуть новий об’єкт



Водночас  «цивілізація» йде далі, нерідко ігноруючи екологію. Так, на самій вершині Стогу (1 704), куди вже веде двокрісельний витяг, почали підготовку до будівництва: чи то ресторану, чи кафе. «Початок» будівництва наглядно показує сутність варварського підходу зі знищенням альпійського шару, який формується сотнями років. Про ймовірний дозвіл від органів місцевої влади чи відсутність заборони з боку екологічних інституцій говорити не доводиться. Ще один проект - побудова канатної дороги, на одну з Близниць, взагалі катастрофа, адже реалізується практично вже на території Карпатського біосферного заповідника! Натомість, всі будівельні роботи здійснюються важкою технікою, яка немилосердно нищить альпійський шар полонин та кущі чорниць та ялівця, коріння яких й тримають скелястий ґрунти карпатських гір. Наступна ерозія альпійських луків - довершує картину «цивілізованого освоєння», а фактично - апокаліпсису Карпат.

Європейська практика не знає прикладів масового проживання відпочивальників безпосередньо на високогірних, гірськолижних об'єктах



Виходячи з вищенаведеного є очевидним, що проект Драгобрат програє по багатьох позиціях, майже аналогічному, наприклад - туристичному комплексу (ТК) «Буковель» що розташований в Івано-Франківській області. А от до «гірськолижного курорту», то першому, як вважають місцеві чиновники, взагалі далеченько, тому й доцільно брати це поняття - у лапки. І це, на жаль стосується не тільки дороги, відсутність каналізації чи відношення до екології. А підтвердженням визнання успішності ТК «Буковель», в тому числі й з боку місцевої влади, можуть слугувати попередні домовленості між Закарпатською  ОДА та керівництвом ТК «Буковель» про розширення діяльності, фактично, на територію Свидовецького хребта, себто - Драгобрату.

З іншого боку, варто констатувати: європейська практика не знає прикладів масового проживання відпочиваючих безпосередньо на високогірних, гірськолижних об'єктах, яким є Драгобрат. Практично всюди: і в Австрії, й в Італії, й у Франції чи Швейцарії, рекреанти та туристи проживають в населених пунктах, де не так складно організувати не тільки побут та дозвілля для останніх, але й надати: медичну допомогу, гірських рятувальників тощо. Саме у містечках та селищах, для відвідувачів - розміщено не тільки готелі для проживання, але й ресторани, кафе та бари, що спрощує, наприклад, доставку продуктів, прання білизни тощо й, відповідно, таке господарювання, з урахуванням наявних очисних споруд та системою збору відходів й утилізації сміття - є більш прийнятним, з точки зору збереження довкілля. Саме такого роду відпочинкові, по суті кластери й мають право називатись… курортом! А от масове катання - організовано в горах, на схили яких відпочиваючих доставляють сучасні та безпечні витяги, на відміну від Драгобрату на який, по суті адреналінову доставку туристів здійснюють військовими автомобілями підвищеної прохідності. Безпосередньо на схилах гір де й відбувається катання, максимум можуть бути організовані буфети з гарячим чаєм, кавою та бутербродами. Тому, коли на «гірськолижному курорті» Драгобрат, власники та місцеві «реставратори» силяться наповнити меню власних закладів харчування, не гірше, як у столичних ресторанах, це викликає, мінімум - посмішку.



Натомість для того, щоб останній мав можливість реально скористатись своїми, природними даними й можливостями, не тільки взимку, але й влітку дійсно стати найбільш високогірним гірськолижним курортом країни, потрібно немало зусиль, причому від усіх зацікавлених сторін: власників туристичних об'єктів, представників влади, державних служб тощо. Для загального ж успіху, останні повинні погодитись з:

- приведенням архітектурно-будівельних норм до правил забудови курорту;
- доцільністю організації адміністрації/ТІЦа з координуючими правами й функціями;
- необхідністю виготовлення й розміщення інформаційних стендів про курорт;
- пошуком альтернативної доставки відпочиваючих, як-то канатна дорога з смт Ясіня;
- необхідністю єдиної системи: водоводу, зливової каналізація та очисних споруд;
- нагальністю організації: збору, сортування, утилізації та відвозу побутового сміття;
- доцільністю присутності на постійній основі: лікаря, рятувальника МНС тощо;
 - важливістю вчасної та у повному обсязі сплати курортного збору й інших коштів.

І тільки після вирішення вищенаведених питань та низки іншого необхідного комплексу заходів й робіт на Драгобраті буде можливим віднести останній до туристичного курорту, а заодно - уникнути екологічного лиха, яке сьогодні загрожує Драгобрату.


Підготував Ю.Ключівський, керівник IASEED

Джерело



Теги:
rakhiv.in/NewsOpen/id_news_976998
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Погода
Інтерв'ю
Закарпатки Наталія та Алла у Празі допомагали майданівцям, які приїхали на лікування
«Навіть такі «поламані», хлопці повторювали, що будуть боротися до кінця».
25 березня, 13:30 П:19819 К:9
Фотогалерея
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi