Село Богдан на Рахівщині: історичні факти та цікаві історії (ДОКУМЕНТ)
Джерела є основою для вивчення історії, подій минулого – як ширшого масштабу, так і регіональної та місцевої історії, повідомив портал Закарпатія.
7 листопада, 11:41
У селі Богдан таким джерелом місцевої історії є і церковний літопис, який вели священнослужителі села місцевої парафії. Про це першоджерело через сайти “Закарпаття онлайн” та “заКарпатія” маю на меті привернути увагу до минулого цього гірського поселення неподалік найвищої гори Українських Карпат – Говерли. Церковний літопис в основному вівся латинською та угорською мовами. Але є і тексти, написані українською мовою зразка ХІХ століття, тобто суржиковим варіантом поєднання церковно-слов’янської та розмовної мов. Два такі тексти викликають особливий інтерес, позаяк вони проливають світло не лише на події з історії села Богдан, але й ширші, регіональні.

Зокрема, тут ідеться про відносини держави і церкви, контакти з тогочасним адміністративним центром Марамороського комітату містом Сигіт, українськими селами Південної Мараморощини (тепер території Румунії), співпрацю місцевих громадян із галицькою інтелігенцією тощо, а тому вони варті опублікування. Написані вони, очевидно, місцевим парохом о. Іваном Браною. Рукописний текст написаний каліграфічно, в народовецькому стилі (течія в другій половині ХІХ століття) і тому є читабельним.

Пропоную його читачеві – насамперед тим, хто цікавиться історією села, Рахівщини, всього Закарпатського краю. Скажу ще декілька слів про автора текстів літопису о. Івана Брану, оскільки його ім’я в місцевій історій піддано, на жаль, несправедливому забуттю. Еру радянського атеїзму з початком 1990-х років було замінено на чіткі призми конфесійного фундаменталізму і тому імена, які за конфесійними критеріями не вписалися у формат релігійно-конфесійних канонів, серед місцевих релігійних громад не популяризуються.

Храм, який було споруджено у селі Богдан за активного старання греко-католицького священика Івана Брани, сьогодні перебуває у користуванні православної громади під патронатом Московського патріархату. І тому його імені серед богданців майже ніхто не знає, адже про нього їм ніхто не розповідає. А тим часом місцевим парохом у селі Богдан Іван Брана прослужив 60 років. Переймався він не лише вузькими церковними, релігійними питаннями, але й життям села і богданцями, відстоював їх інтереси, вів активну просвітницьку діяльність. Про його просвітницьку роль згадував у своїх творах відомий громадський діяч Галичини, письменник, засновник першої Русько-української політичної партії (РУРП) Михайло Павлик. І. Брана підтримував тісні контакти з галицькою народовецькою інтелігенцією. Про його авторитет свідчить той факт, що він був обраний послом (депутатом) до Сойму (парламенту). Його зятем (чоловіком прийомної доньки Терезії) був відомий громадський діяч з Галичини, греко-католицький священик Олексій Заклинський, який у 1848 році став членом Головної Руської Ради у Львові та членом української делегації на історичний Слов’янський Конгрес у Празі, відомий під назвою Весна Народів. Останній був частим гостем  у Богдані в свого тестя, згадується в тексті літописного документу, деякі сторінки з якого подаю тут. Помер о. Іван Брана 1901 року. Похований  біля церкви села, яку ж сам і побудував.







Петро Ференц (с.Богдан, Рахівський район, Закарпаття)

Джерело



Теги:
rakhiv.in/NewsOpen/id_news_856295
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Погода
Інтерв'ю
Закарпатки Наталія та Алла у Празі допомагали майданівцям, які приїхали на лікування
«Навіть такі «поламані», хлопці повторювали, що будуть боротися до кінця».
25 березня, 13:30 П:17192 К:9
Фотогалерея
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi