У що одягались наші прабабусі. Про художнє оздоблення гуцульських запасок на Рахівщині
Для закарпатської частини Гуцульщини (Рахівщини) типовим видом поясного жіночого вбрання є поперечносмугасті запаски «поперечки» з чітко вираженими особливостями художнього вирішення
8 серпня, 17:48
В межах цього осередку ткацтва за декором, розмірами та іншими ознаками чітко виділяються два типи композицій запасок. Першого типу запаски11 — з узором «в колос», «у колосок» поширені у сс. Богданської долини (смт. Богдан, сс. Луги, Розтока, Костилівка, Білин, Косівська Поляна, м. Рахів). Вони були на 15—20 см ширші від виробів другого типу — ясінянських (ясінських)12, що мають назву «очкаті», «у очка», «очковаті», які побутували головним чином у смт. Ясіня та сс. Кваси, Лазещина, Стебний, Чорна Тиса.



Вироби богданського осередку характерні, насамперед, широкою палітрою насичених темних («чорнобривих») холодних або дещо ясніших і теших жінок, на піст і на будень виробляли переважно чорні запаски «прості» або «одинички», а червоні «дуплівки» — для дівчат були неодмінним компонентом і весільного вбрання.
Очевидно практична функція (буденне чи святкове призначення, або для весілля) значною мірою диктувала насиченість чи розрідженість декору, його стриманість чи вишуканість, лаконічність чи поліхромність кольорової гами. Однак для запасок різного призначення типовою є симетричність, чітка послідовність монотонного повторення однієї-двох вузьких, майже однакових за величиною груп дрібних стрічок або позмінного чергування дещо ширших, різних за масштабом комплексів значно виразніших смуг. У святкових виробах — багатша палітра кольорів, сформована з більшої кількості вузеньких (в одну, рідше дві нитки) стрічок домінуючих — темно-червоної, ясно-червоної, вишневої та підпорядкованих їм — синьої, голубої, жовтої, зеленої і чорної. Іноді такі доволі різні за масштабом групи чергуються між собою і поєднуються ще з однотонними чорними (або наближеними до них темно-синіми, темноліловими, зеленкуватими) ширшими пасочками (до 5—6 см) або вужчими (до 1 см), які увиразнюють ритміку композицій. Загалом, у багатьох запасках найсвітліші білі та жовті, тоненькі стрічки акцентували напружений чи розріджений ритм смугастого декору. Місцеві мешканки старшого покоління, особливо ткалі, за сукупністю різних ознак розрізняють запаски, які мають назви: «коломийські», «ясінчинки», «півлазінки», «колосінки», «богданки», «хромі», «жовтаті», «зеленаті», «ружевки» та ін., що засвідчує також запозичення тих чи інших взорів не лише з сусідніх, але й віддалених центрів ткацтва.





Ясінянські «ясінскі» запаски вирізняються від
більшості гуцульських виробів передусім ромбоподібними дрібновзористими композиціями у вигляді клітчатої чи поперечносмугастої сітки ромбиків «очок». У результаті саржевого переплетення і відповідного поєднання ниток основи та піткання ці дрібні мотиви «очка» — переважно темні або чорні кружечки, обрамлені жовтим або білим кольором, графічно чітко виділяються на тлі різнобарвних смуг. Останні служать нейтральним фоном для них і водночас підкреслюють їхню форму. Такі смуги «очок» деколи ще розділені гладкими, дещо вужчими чи ширшими від них однотонними ясно-жовтими або оранжевими пасочками або групами з декількох різнокольорових площин, які акцентують ритміку декору цього типу запасок.
Як і в багатьох інших ткацьких центрах, запаски Рахівщини теж ткали на волосовій основі, тому їх іще називають «волосінки». Вироби святкового призначення в багатьох родинах намагалися ткати з купованої «волочки» — їх називали «волочкові». Волосові, а найбільше волочкові запаски додатково перетикали на певній відстані ще й металевими нитками «дріттю», тому вони мали ще назву «дротяні», «дротові» (з орнаментом «у колосок» або «у очка»).
У ясінянському осередку теж було безліч узорів запасок, на яких позначені впливи й інших центрів ткацтва, зокрема «жєбійки» (у ритмі смуг простежується подібність з виробами смт. Жаб’є — тепер Верховина); «карапчинки» — взори, сформовані з вузьких одноколірних стрічок (0,7 см), а між ними три-чотири ряди кольорових площин (по 1,5 см). Домінуючими в них є чорні, сині, зелені, а між ними — червоні, зелені, фіолетові, рожеві стрічки [73, c. 64]. Характерною особливістю старовинних запасок обидвох локальних осередків Рахівщини є білі заснівки «обснівки». З початку ХІХ ст. їх почали заміняти ясно-жовтими (стронціановими), а з другої половини ХХ ст. навіть червоними, зеленими та голубими. Обрамляли їх із трьох боків переважно темно- або ясно-червоною кісочкою «снурком». Однак побутували запаски і з двома контрастними снурками — червоним і зеленим.
До найвизначніших ткаль, які спеціалізувалися на виготовленні запасок, належать Вінтоняк Марія І., Теміцька Марія І. із с. Лазещина; Скирчук Гафія М. (1911) с. Костилівка (1911); Мосюк Василина В. (1902), Савчук Гафія І. (1910) с. Луги; Векляк Параска В. (1908), Ярема Олена П. (1911), Штефура Ганна І. (1894), Боднар Ганна І. (1903) — м. Рахів.


[Никоряк О. Локальна особливість художнього вирішення гуцульських запасок.]

Публікація - Галина Рейтій



rakhiv.in/NewsOpen/id_news_1039247
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Погода
Інтерв'ю
Колишній керівник Закарпаття розповів, хто може змінити Зеленського
Геннадій Москаль: Якщо Зеленський діятиме, як попередники, наступним президентом буде Шарій або Білецький
August 13, 7:19 PM П:1040 К:1
Фотогалерея
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi